Іван Котляревський
(1769-1838)
- Український письменник, поет, драматург, зачинатель нової української літератури, громадський діяч
- Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою
- Підтримував зв'язки з декабристами
- Зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови
Біографія
Народився в Полтаві в сім'ї канцеляриста — шляхтича гербу Огоньчик.
Після навчання в Полтавській духовній семінарії (1789–1793), працював канцеляристом, у 1793–1796 роках — домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.
У 1796–1808 роках перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку. У 1806–1807 роках Котляревський брав участь у російсько-турецькій війні 1806—1812 років, був учасником облоги Ізмаїлу. Нагороджений орденом Святої Анни 3-го ступеня за дипломатичні заслуги зі схиляння до нейтралітету буджаків та хоробру кур'єрську діяльність на передовій під час штурму цієї фортеці. У 1808 році вийшов у відставку.
У 1812 році, під час походу Наполеона I Бонапарта на Росію, Котляревський, за сприяння малоросійського генерал-губернатора сформував у містечку Горошині на Полтавщині 5-й український козацький полк, за що отримав військовий чин майора.
У 1816–1821 роках — директор Полтавського вільного театру.
У 1818 році разом з Василем Лукашевичем, Володимиром Тарновським та іншими входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини».
У 1827–1835 роках — попечитель «богоугодних» закладів.
Помер 29 жовтня (10 листопада) 1838 року у віці 69 років. Похований у Полтаві.
Бібліографія
- Енеїда
- Москаль-чарівник
- Наталка Полтавка
- Пісня на Новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну.
- Щоденник: «Журнал воєнних дій 2-го Корпусу військ під керівництво пана генерала від кавалерії та кавалера барона Мейндорфа» // Записи про перші дії російських військ у турецьку війну 1806 року.
- Ода Сафо